Спецпроект

Двох голосів не вистачило для кладовища

Верховна Рада не підтримала ідею створення національного військового меморіального кладовища. За відповідний законопроект проголосували 224 нардепи.

Мета законопроекту, внесеного народним депутатом з фракції Партії регіонів, Вадимом Колесніченком, є «увічнення пам'яті загиблих воїнів-визволителів у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, учасників війни в Афганістані, інших військових конфліктів і під час виконання службових обов'язків і присяги на вірність народу України».

Автор законопроекту, за даними Інтерфакс-Україна, пропонував передбачити у державному бюджеті на 2010 рік 6,6 млн. гривень на фінансування створення такого меморіалу.

Національне військове кладовище мало б бути розміщене в селищі Биківня під Києвом. Між іншим, саме там, де було розстріляно 100-120 тисяч киян, і знаходиться Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.