Спецпроект

Перша Світова війна нарешті закінчилася

3 жовтня Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Із дня підписання Версальського договору пройшло понад 90 років. Сьогодні німці переведуть останню велику суму - 70 мільйонів євро. Більшу частину грошей отримають Франція і Бельгія, повідомляє УНІАН.

Версальський договір, складений країнами-переможцями, зокрема США, Францією, Великобританією та Бельгією, німці підписали 28 червня 1919 року. Він офіційно поклав край Першій світовій.

Малюнки англійського танкіста Першої Світової можна подивитися у розділі "Блогосфера"

Німці, крім повернення ряду територій і своїх колоній переможцям, зобов`язалися виплатити репарації на величезну суму 226 мільярдів рейхсмарок.

До 1952 року борг частково погасили. Після розділу території Німеччини німецькі платежі було припинено до її возз`єднання.

Вважається, що величезні репарації, накладені переможцями Першої Світової війни, частково стали причиною розвалу німецької економіки та приходу до влади Адольфа Гітлера, який відмовився їх виплачувати, зазначає Бі-Бі-Сі.

"Історична Правда" пропонує переглянути зворушливий кліп Пола Маккартні (1983 року) про Першу Світову - "Труби миру":

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.