Спецпроект

Скасування Голодомору-геноциду - лише питання часу

Директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко не хоче йти під суд, а депутати тягнуть з рішенням.

Кваліфікація Голодомору 1932-1933 як геноциду українського народу може бути скасована Верховною Радою у будь-який момент.

Про це заявив директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко на зустрічі з українською діаспорою в Москві, повідомляє УНІАН.

Він повідомив, що відповідні поправки в закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" вже зареєстровані в парламенті, і для їх ухвалення є достатньо голосів народних депутатів.

За словами Солдатенка, йому періодично погрожують прокуратурою і судом, оскільки він, як держслужбовець, має підкорятися закону.

"Закони, як ви знаєте, пишуть люди і вносять у них зміни. До речі, зараз на сайті (Верховної Ради) ви можете знайти проект змін до закону (про Голодомор), який вніс народний депутат Кисельов", - сказав він.

"І, судячи з усього, він може бути скасований у будь-який момент, - адже голосів вистачає для того, щоб не визнавати (Голодомор) геноцидом", - зазначив директор інституту.

При цьому Солдатенко зазначив, що з тактичних міркувань депутати не поспішають цього робити.

"Друга стаття закону про Голодомор, згідно з якою публічна незгода на геноцид вважається протиправною, тобто те, що я роблю зараз, з`явилася саме тому, що автори закону чудово розуміли, що достатніх підстав у них для наукової і юридичної кваліфікації немає", - вважає Солдатенко.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.