Спецпроект

Скасування Голодомору-геноциду - лише питання часу

Директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко не хоче йти під суд, а депутати тягнуть з рішенням.

Кваліфікація Голодомору 1932-1933 як геноциду українського народу може бути скасована Верховною Радою у будь-який момент.

Про це заявив директор Українського інституту національної пам`яті Валерій Солдатенко на зустрічі з українською діаспорою в Москві, повідомляє УНІАН.

Він повідомив, що відповідні поправки в закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" вже зареєстровані в парламенті, і для їх ухвалення є достатньо голосів народних депутатів.

За словами Солдатенка, йому періодично погрожують прокуратурою і судом, оскільки він, як держслужбовець, має підкорятися закону.

"Закони, як ви знаєте, пишуть люди і вносять у них зміни. До речі, зараз на сайті (Верховної Ради) ви можете знайти проект змін до закону (про Голодомор), який вніс народний депутат Кисельов", - сказав він.

"І, судячи з усього, він може бути скасований у будь-який момент, - адже голосів вистачає для того, щоб не визнавати (Голодомор) геноцидом", - зазначив директор інституту.

При цьому Солдатенко зазначив, що з тактичних міркувань депутати не поспішають цього робити.

"Друга стаття закону про Голодомор, згідно з якою публічна незгода на геноцид вважається протиправною, тобто те, що я роблю зараз, з`явилася саме тому, що автори закону чудово розуміли, що достатніх підстав у них для наукової і юридичної кваліфікації немає", - вважає Солдатенко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.