Спецпроект

День окупації по-татарськи

Молоді поволзькі націоналісти кличуть неросійські народи Росії разом відзначити 15 жовтня - "День пам'яті захисників Казані", котрі полягли під час нападу військ царя Івана Грозного.

Ідея відзначати подвиг тих, прийняв мученицьку смерть, захищаючи Казань 1552 року, належить казанському студентству, об'єднаному у Всесвітній форум татарської молоді та Рух нового покоління «Узебез» («Ми самі»), а також Всетатарському громадському центру ім. Марата Мулюкова.

«Невже зараз нам треба опинитися на краю прірви, щоб згадати свою історію і усвідомити її важливість? У нас татар День Пам'яті повинен бути днем загальної жалоби і в календарі має офіційно відображатися як День Пам'яті», - заявляють активісти.

Ось вже 20 років татарська інтелігенція і лідери національних громадських організацій вимагають від влади Татарстану зведення монументального комплексу предкам, які "полягли смертю шахідів" при взятті Казані 1552 року, на площі - під мечеттю Кул Шаріф.

«Хто ж повинен увічнити пам'ять воїнів? У той же час у московському Кремлі придумали і організували піар-акцію, так звану «Куликовську битву». Стверджуючи, що це битва, є «переломним моментом у великоруській історії» тим самим, принижуючи тюркські народи і нас, казанських татар» - йдеться в зверненні.

Сайт "Уграїна" пише, що до участі в меморіальних заходах запрошено не тільки татар, а й великорусів, башкир, чувашів, марі, ерзян, удмуртів тощо.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.