Спецпроект

Письменники підписалися за історика

Український ПЕН-клуб рішуче засуджує політичне цькування з боку СБУ директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого та його колег.

8 вересня в Києві співробітники СБУ затримали українського історика Руслана Забілого, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів).

За даними Української Гельсінкської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, працівники СБУ без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски.

 У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що їх СБУ розсекретило в 2009 році та передало у публічні електронні бібліотеки. Ці дані вже давно не становлять державну таємницю і є у вільному доступі для фахівців.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ: «Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України».

Оскільки в момент вилучення ні ноутбук, ні диски не були опечатані, існує велика вірогідність того, що в них буде вставлено інформацію, потрібну для підкріплення звинувачення. Численні порушення процесуального законодавства, про які інформують правозахисні організації, а також поспішність, із якою СБУ робить невмотивовані обвинувачувальні висновки, дають підстави припускати, що СБУ вирішило сфабрикувати проти історика Руслана Забілого кримінальну справу.

Крім  того, цими днями СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею «Тюрма на Лонцького» у Львові й вилучила його майно та документи. Зокрема, з кабінетів науковців було вилучено два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відео-свідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. За даними Центру досліджень визвольного руху, представники СБУ не показали жодних санкцій на обшук.

Українське відділення Міжнародного ПЕН-клубу заявляє, що такі дії СБУ порушують конституційні права українських громадян і є спланованою політичною акцією, спрямованою на залякування істориків, які досліджують історію злочинів тоталітарних режимів на території України.

На нашу думку, нащадки жертв згаданих злочинів, а також український народ загалом мають безсумнівне право дізнатися правду про своє минуле, а відтак цю правду можна встановити лише за умови, що історики матимуть беззастережний доступ до історичних документів і свідчень, а також свободу досліджень та наукових інтерпретацій.

Український ПЕН-клуб цілковито підтримує позицію згаданих вище правозахисних груп, а також інших громадських організацій, яким небайдужа доля утвердження цінностей громадянського суспільства, демократії та правової культури в Україні, і рішуче засуджує політичне цькування з боку СБУ історика Руслана Забілого та його колег.

Ми висловлюємо солідарність із діями громадських організацій, що започаткували акцію-протест «ПРИХОДЬ - ЗДАВАЙСЯ!» проти політичних спекуляцій СБУ, спрямованих на дискредитацію українських науковців та обмеження їхнього доступу до історичних матеріалів. Український ПЕН-клуб звертається також до міжнародних правозахисних організацій й урядів демократичних країн із закликом посилити моніторингові заходи щодо дотримання свободи слова і прав людини в Україні.

Мирослав Маринович,
президент Українського ПЕН-Клубу

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.