Ексгумації жертв Волинської трагедії в Пужниках розпочнуться 24 квітня

24 квітня в Пужниках на Тернопільщині розпочнеться ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії.

Про це пише Суспільне.

У селі Пужники на Тернопільщині працюватиме спільна польсько-українська група. Дозвіл на проведення ексгумаційних робіт українська сторона надала в січні 2025 року, відповідні документи отримав польський фонд "Свобода і демократія".

У Пужниках розгорнуть наметове містечко та привезуть необхідне обладнання для дослідження останків. Історичні документи свідчать, що у Пужниках загинули 79 людей. Однак, скільки саме останків у масовому похованні – не відомо. 

"Спершу ми вручну будемо знімати верхній шах ґрунту поблизу знайденого масового поховання товщиною приблизно 20 см, адже нам потрібно простежити контури цієї ями. Після цього будемо розчищати останки. Швидше за все, тіла були складені кількома шарами. Почергово будемо їх знімати, фотографуючи всі деталі, і вже далі з кістяками працюватимуть антропологи та генетики", – розповіла керівниця української команди, яка проводитиме ексгумацію, археологиня ТзОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" Аліна Харламова.

Розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Частину досліджень останків проводитимуть на місці. Далі роботу продовжать на території монастиря у Язлівці.

"Польські науковці відібрали зразки ДНК у родичів загиблих жителів Пужників. Також будуть відбирати ДНК у знайдених кістяків і в такий спосіб намагатимуться їх ідентифікувати", – пояснила Харламова.

Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.