Ексгумації жертв Волинської трагедії в Пужниках розпочнуться 24 квітня

24 квітня в Пужниках на Тернопільщині розпочнеться ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії.

Про це пише Суспільне.

У селі Пужники на Тернопільщині працюватиме спільна польсько-українська група. Дозвіл на проведення ексгумаційних робіт українська сторона надала в січні 2025 року, відповідні документи отримав польський фонд "Свобода і демократія".

У Пужниках розгорнуть наметове містечко та привезуть необхідне обладнання для дослідження останків. Історичні документи свідчать, що у Пужниках загинули 79 людей. Однак, скільки саме останків у масовому похованні – не відомо. 

"Спершу ми вручну будемо знімати верхній шах ґрунту поблизу знайденого масового поховання товщиною приблизно 20 см, адже нам потрібно простежити контури цієї ями. Після цього будемо розчищати останки. Швидше за все, тіла були складені кількома шарами. Почергово будемо їх знімати, фотографуючи всі деталі, і вже далі з кістяками працюватимуть антропологи та генетики", – розповіла керівниця української команди, яка проводитиме ексгумацію, археологиня ТзОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" Аліна Харламова.

Розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Частину досліджень останків проводитимуть на місці. Далі роботу продовжать на території монастиря у Язлівці.

"Польські науковці відібрали зразки ДНК у родичів загиблих жителів Пужників. Також будуть відбирати ДНК у знайдених кістяків і в такий спосіб намагатимуться їх ідентифікувати", – пояснила Харламова.

Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. 

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.