Науковців запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни"

Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого при Українському Католицькому Університеті спільно з Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни".

Про це інформує Україна Модерна.

Ключовим елементом російської пропаганди для виправдання нинішньої війни проти України є твердження, що Україною керує "нацистський режим". Цей мотив не є новим; його коріння сягає радянської епохи, коли подібні звинувачення висувалися проти "буржуазних націоналістів" інших народів СРСР, зокрема країн Балтії. Радянське керівництво стверджувало, що ці націоналісти співпрацювали з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а після її закінчення перейшли на службу до США та інших західних держав, продовжуючи боротьбу проти Радянського Союзу. Навіть ще до Другої світової війни антирадянські націоналісти, які прагнули незалежності, розглядалися як "фашистські" вороги СРСР.

Відповідно, східноєвропейські антирадянські групи представників діаспори на Заході опинилися в центрі цих звинувачень, особливо у 1960-х роках. Справді, багато з тих, хто був причетний до німецького окупаційного режиму в місцевих адміністраціях або поліцейських підрозділах, залишили окуповані території разом з німецькими військами і згодом, наприкінці війни, опинилися як "переміщені особи" у західних окупаційних зонах Німеччини

Однак радянські публікації та інші заходи не ставили собі завдання надати історичне пояснення складної теми колаборації з нацистською Німеччиною. Радше, вони створювали образ ворога для мобілізації проти прагнень незалежності в радянських республіках, відволікали увагу від злочинів радянського режиму та боролися з впливом антирадянських емігрантських груп як у СРСР, так і за його межами.

Запрошуємо науковців подати тези, що досліджують передумови теперішніх обвинувачень у "нацизмі" та їхній вплив у Радянському Союзі і за його межами. Конференція зосередиться на ситуації в Україні, але також розглядатиме інші відповідні приклади. Основний хронологічний фокус зосереджений на періоді Холодної війни, але також вітаються дослідження щодо використання подібних звинувачень від кінця Холодної війни до сьогодення.

Можливі теми, що представляють інтерес для конференції:

  • Радянський пропагандистський дискурс про "буржуазних націоналістів" – мотиви, етапи, контексти
  • Радянські судові процеси над імовірними злочинцями часів німецької окупації: між пропагандою та правосуддям
  • Радянська політика щодо національностей СРСР у діаспорі
  • Діяльність діаспорних націоналістичних груп щодо Радянського Союзу
  • Радянський Союз і дебати про злочини часів німецької окупації та Голокост на Заході
  • Радянське трактування сіонізму як "буржуазного націоналізму"
  • Звинувачення у фашистських тенденціях у зовнішній політиці росії після 1990-х роківОрганізатори:

Організатори:

Ярослав Грицак, Мартін Шульце Весель, Кай Штруве

Будь ласка, надішліть тези (до 300 слів) та коротке CV до 20 квітня 2025 року на адресу Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (cmh@ucu.edu.ua). Документи надсилати англійською мовою.

Організатори покривають витрати на проїзд і проживання учасників під час конференції. Через тривалу війну захід проходитиме у гібридному форматі: буде можливість участі наживо, а також в онлайн форматі.

Коли: 5–8 жовтня 2025 року

Місце проведення: Львів

Кінцевий термін подання: 20 квітня 2025 року

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.