АНОНС: Публічна дискусія "Українські сліди Катинського злочину"

4 квітня у Музеї війни відбудеться публічна дискусія, присвячена 85-м роковинам розстрілів польських військовополонених, здійснених органами НКВД СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР.

На початку квітня 1940 р. почалося виконання наказу про "розвантаження таборів" – так цинічно комуністична влада окреслила фізичну ліквідацію військовополонених польських офіцерів, арештованих у вересні 1939 р. після анексії СРСР західних теренів України та Білорусі, які належали Польщі.

Ув'язнені перебували у кількох таборах на території України та Росії, а також у в'язницях щойно окупованої Західної України та Західної Білорусі. Ці події увійшли в історію під назвою "Катинський злочин", за назвою місцевості, де уперше були знайдені масові поховання.

В Україні польських військовополонених розстрілювали у кількох місцях. Передовсім це Київ (загиблих ховали у Биківнянському лісі) та Харків (поховання у с. Пʼятихатки).

Ким були безневинні жертви тоталітарного режиму СРСР? Як віднайшли місця злочинів НКВД? Як і коли відбувалися ексгумації полеглих і яким чином ушановують їхню пам'ять на меморіальному, музейному, мистецькому рівнях?

Про ці та багато інших питань поговоримо з ученим секретарем Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Валерієм Філімоніхіним, дослідником Андрієм Амонсом і професором Інституту новітньої історії Університету Марії Кюрі-Склодовської Романом Висоцьким.

Модератор – Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 4 квітня о 15:00 

Де: Музеї війни (Київ, Лаврська 27)

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.