У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

78 років тому розпочалася військово-політична операція "Вісла", яка тривала до 29 липня 1947 року.

Про це повідомляє Львівська обласна рада.
 
Під час операції "Вісла" за підтримки Радянського Союзу польський комуністичний режим депортував 140 тисяч українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння й Підляшшя. Заарештовано й засуджено 315 цивільних, розстріляно 173 етнічних українців. Близько 10 тисяч було депортовано вже після "Вісли" в грудні 1947 року.
"Акцію проводили під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом "таємно" йшлося про "остаточне розв'язання української проблеми в Польщі". З квітня по липень 1947 року оперативна група "Вісла" провела 6357 бойових акцій, убила 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок і заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні. 3936 підозрюваних у співпраці з УПА, з них 823 жінок і 27 священників, ув'язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань багато ув'язнених українців загинули", – зазначила у виступі заступниця голови комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради Соломія Риботицька.
Пам'ятне віче за участі представників влади, депутатів Львівської обласної ради, духовенства, громадських організацій провели біля пам'ятника "Жертвам депортацій українців у ХХ столітті". Спільно з аматорським хором "Надсяння", представниками товариств і об'єднань "Холмщина", "Лемківщина", "Бойківщина", "Любачівщина", "Надсяння" і "Закерзоння" присутні відправили молебень та поклали до пам'ятника жертвам депортацій українців лампадки та квіти.
 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.