АНОНС: Лекція Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 29 квітня у Харкові відбудеться лекція історика Віталія Скальського "Павло Скоропадський та Українська Держава подвійної ідентичності".

Павло Скоропадський очолював Українську Державу сім з половиною місяців. За цей час він кардинально змінив внутрішню політику. Нормалізував роботу державного бюрократичного апарату. Ухвалено Державний бюджет без дефіциту. Розроблено проєкт створення армії, сформовано Сердюцьку дивізію, розпочато створення Військової академії. Укладено попередній мирний договір з Росією, розгорнуто мережу дипломатичних установ. Усіх вчителів спрямовано на курси українознавства, відкрито  понад сотню гімназій та два нових з українською мовою викладання, університети, засновано Національний архів, Національну бібліотеку, Національний музей, Український національний театр, Державний драматичний театр… Розроблено плани будівництва метрополітену у Києві та системи електростанцій на Дніпрі.

І водночас Гетьман отримав від опозиції епітети: "безвольний романтик", "сентиментальний дегенерат", "слинявий малоросійсько-руський генерал", "грабіжник", "паразит". За його гетьманування сталися аграрні заворушення у Центральній Україні та глобальний страйк залізничників, що паралізував державу. Преса піддавалась цензурі, політиків судили та ув'язнювали. В Україну приїхали тисячі росіян, що втікали від червоного терору. І не просто приїхали, а дістали високі посади в уряді та місцевій адміністрації. Фактично скасовано результати місцевих виборів 1917 року. Російська мова здобула високий офіційний статус. На території України був присутній військовий іноземний контингент. Врешті, гетьман підписав Федеративну грамоту з Росією. 

Які були мотиви у Павла Скоропадського, ким він був для української державності і які ми можемо винести історичні уроки, розповість Віталій Скальський — український історик, кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр., військовослужбовець бригади "Хартія".

Модеруватиме: Володимир БІРЧАК, історик, сержант бригади "Хартія" 

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

Коли: 29 квітня, вівторок, 17.00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

 

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.