У Львові розпочали роботи з перенесення радянських поховань із Пагорба Слави

У Львові розпочали роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.

Про це повідомила Львівська міськрада.

Щоб перенести людські останки та надмогильні плити з цієї території на інший цвинтар місто отримало відповідне погодження від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, оскільки меморіальний комплекс "Пагорб Слави" має статус пам'ятки історії. Замовником робіт визначено ЛКП "Музей "Личаківський цвинтар".

"У Львові проведуть дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави. Знайдені останки та надмогильні плити перенесуть на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище", - йдеться в повідомленні.

Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" проведуть ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців. Серед могил, які перенесуть, - останки агента НКВС Миколи Кузнєцова та майора Степана Путіна.

"Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію", — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.

Загалом, на "Пагорбі Слави" є 226 одиничних поховань і чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році.

 

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.