У Львові пропонують перейменувати вулицю Володимира Винниченка

Пропозицію перейменувати вулицю Володимира Винниченка у Львові вніс начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Про це Максим Козицький повідомив у своєму телеграм-каналі.

"Завдяки нам з вами, Львівщина – перша область в Україні, яка очистилася від памʼятників окупаційній радянській армії. Винниченко – історична постать, яка не підпала під декомунізацію, адже досі не внесена в перелік перейменувань Українського інституту національної памʼяті", — написав Максим Козицький.

Серед причин пропозиції перейменувати вулицю начальник Львівської ОВА вказав те, що Винниченко був прихильником автономії України у складі Росії, критикував політиків-самостійників, був комуністом та противником створення української армії.

"Його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань. Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права", – наголосив Максим Козицький.

Очільник області закликав громадськість долучитися до обговорення нової назви. На його думку, вулиця має вшановувати особу або подію, яка символізує державність і ключові цінності для України та українців.

На пропозицію перейменувати вулицю Винниченка відреагувала низка дієвців культури, які не погодились з цією ідеєю.

"Якщо ми сприймаємо Петлюру і Скоропадського як будівничих України, якщо ми друкуємо на грошах Грушевського — Винниченко має мати місце в національному пантеоні. Ви проблему російської в навчальних закладах спробуйте вирішувати замість цього ревізіонізму нізвідки", — написав український письменник, перекладач і військовослужбовець Остап Українець.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.