Ім’я комуніста Ковпака усунули з назви будинку культури на Полтавщині

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрали з назви Котелевського будинку культури на Полтавщині.

Про це інформує представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рiшенням шiстдесят третьої ceciї Котелевської селищної ради за № 424З "Про змiну найменування, мiсцезнаходження комунального закладу культури "Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака Котелевської селищної ради" комунальний заклад перейменовано на "Котелевський селищний будинок культури" Котелевської селищної ради. 

"Нагадаю, що рішенням Полтавської міськради у Полтаві вулицю Ковпака перейменовано на Героїв ОУН. Розпорядженням Полтавської ОВА у м. Горішні Плавні вул. Ковпака перейменовано на пошану діяча ОУН, воїна УПА, політв'язня, одного із організаторів Кенгірського повстання Омеляна Суничука. У Києві демонтували погруддя Ковпаку в парку Слави. Ім'я Ковпака прибрано з публічного простору усіх сіл і міст Полтавської області, окрім Котелевської громади. Усунення імені Сидора Ковпака з назви Котелевського будинку культури – перший вагомий крок із мінімізації у громаді совєтського культу цього діяча СРСР", - зазначив Олег Пустовгар.

Сидір Ковпак обіймав керівні посади в органах влади СРСР та збройних формуваннях Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. Ковпак зі зброєю в руках виступив проти незалежності України: брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу сталінського ОГПУ. З 1937 р. очолює совєтський окупаційний виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів Української повстанської армії (УПА), яка виборювала незалежність України у боях як проти червоних окупантів з армії Сталіна, так і проти коричневих-з армії Гітлера. З 1944 р. Сидір Ковпак-депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. Брав активну участь у розшуку та репресіях проти антирадянських діячів.

 
Демонтаж погруддя Ковпака у Києві 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.