АНОНС: Публічний діалог "Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях"

У рамках заходу відбудеться передача колекції доктора юридичних наук, дипломата, автора правової оцінки голодомору як геноциду, колишнього співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Володимира Василенка до музейної книгозбірні.

Яка доля особистих книжкових колекцій після смерті їхніх власників? Чи можливе "життя" приватних книжкових зібрань після смерті господарів? Як культурні інституції працюють з переданими колекціями книг? Над цими й іншими питаннями будемо розмірковувати й ділитись досвідом разом зі спікерами:

Леся Василенко – юристка, правозахисниця, громадська та політична діячка, депутатка Верховної Ради України IX скликання, донька Володимира Василенка;

Ольга Пацеля – хранителька книгозбірні Національного музею голодомору-геноциду;

Ігор Степурін – виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, співзасновник Благодійного фонду "Бібліотечна країна", видавець;

Євгенія Кравчук – депутатка Верховної Ради України IX скликання, заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Олег Сербін – генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук;

Лілія Правовєрова – завідувач відділу депозитарного зберігання наукових фондів Національної наукової медичної бібліотеки України;

Світлана Старовойт – виконувачка обов'язків директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті, кандидатка історичних наук.

Модератор: Андрій Іванець – провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Коли: 15 квітня о 17:00

Де: Національний музей Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР