В Аргентині розсекретять документи про нацистів, які втекли туди після Другої світової війни

Аргентина планує розсекретити документи, пов’язані з діячами нацистської Німеччини, які після завершення Другої світової війни знайшли притулок у країні.

Відповідне доручення видав президент Аргентини Хав'єр Мілей, пише видання Infobae.

Про публікацію цієї інформації президента Аргентини попросив американський сенатор-республіканець Стів Дейнс.

"Був указ, який наказував розсекретити всі ці архіви, і це ніколи не було зроблено. Президент заявляє, що це архіви частини історії Аргентини, і вони повинні бути оприлюднені... Немає причин захищати інформацію", - сказав глава уряду Аргентини Гільєрмо Франкос.

Аргентина опублікує архівні дані, які зберігає міністерство оборони країни та фінансові дані 40-50-х років XX століття. Тоді країна прийняла близько 12 тисяч іммігрантів з Німеччини. Чимало керівників нацистської Німеччини після Другої світової втекли до Аргентини та інших країн Південної Америки. Тодішній аргентинський уряд симпатизував фашистським режимам і хотів використати німецьких спеціалістів для розвитку своєї країни.

Нацисти виїжджали до Аргентини після отримання фальшивого паспорта в римському офісі Червоного Хреста та подання прохання на туристичну візу. Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання" Адольф Ейхман. 

 

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.