У Харкові відбулася публічна лекція Володимира Бірчака з нагоди 75-річчя з дня загибелі Романа Шухевича

Хорунжа служба бригади "Хартія" провела у Харкові захід, присвячений Роману Шухевичу з нагоди 75-річчя з дня його загибелі.

Якби Роман Шухевич жив сьогодні, він міг би стати дуже успішною людиною. Походив із відомих родин духовенства та правників, мав три вищі освіти, досягав успіхів у всіх видах спорту, до яких брався, — і складно було знайти такий, що не зацікавив би його.

Разом із товаришем заснував доволі успішний бізнес-проєкт — рекламну агенцію "Фама", чия продукція розміщувалася у Львові, Варшаві, Кракові та Берліні.

 

Однак, маючи все для заможного й успішного життя, Роман Шухевич обрав шлях підпільної боротьби за відновлення незалежності Української Держави. Від 1938 року й до загибелі у 1950-му він майже безперервно перебував у підпіллі, а з родиною мав лише кілька коротких зустрічей.

Як Головний командир УПА, Шухевич проявив себе як чудовий стратег і тактик. Саме завдяки йому український визвольний рух став одним із наймасштабніших у Європі та тривалий час чинив опір спершу нацистському, а згодом совєтському режиму. Останній бій українських націоналістів проти КГБ відбувся у 1967 році.

 

Захід відвідало близько 100 осіб. Окрім лекції, відвідувачі мали змогу побачити тимчасову виставку особистих речей українських повстанців, їхньої уніформи, амуніції та озброєння, розглянути повстанські книжки, брошури й гроші, а також власноруч виготовити листівку УПА за допомогою унікального кліше.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.