У Львові музеї збирають кошти на відновлення знищеного музею Романа Шухевича

8-9 березня кілька музеїв Львова скасують плату за вхід, закликаючи відвідувачів долучитися до збору коштів на відбудову музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, знищеного російськими шахедами.

Про це повідомили в ЛМР.

у Львові проводитимуть велику міську акцію "Музей для музею". Суть якої – у ці дні музеї оголошують дні відкритих дверей, тобто не отримуватимуть прибутку за вхідні квитки від відвідувачів. Натомість закликатимуть гостей, що відвідають заклади, донатити на відновлення та відбудову знищеного росіянами музею Романа Шухевича через кюар коди.

В цій акції беруть участь такі міські установи: Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей ім. Соломії Крушельницької, Музей тоталітарних режимів "Територія терору". Також до акція запрошують до участі і приватні, і музеї іншого підпорядкування, щоб спільними зусиллями відновити музей Романа Шухевича у Львові.

Нагадаємо, в ніч на 1 січня 2024 року музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича зруйнував російський обстріл. Містом було оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення музею. До роковин з Дня народження Романа Шухевича презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею, який переміг на архітектурному конкурсі. 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.