У Львові музеї збирають кошти на відновлення знищеного музею Романа Шухевича

8-9 березня кілька музеїв Львова скасують плату за вхід, закликаючи відвідувачів долучитися до збору коштів на відбудову музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, знищеного російськими шахедами.

Про це повідомили в ЛМР.

у Львові проводитимуть велику міську акцію "Музей для музею". Суть якої – у ці дні музеї оголошують дні відкритих дверей, тобто не отримуватимуть прибутку за вхідні квитки від відвідувачів. Натомість закликатимуть гостей, що відвідають заклади, донатити на відновлення та відбудову знищеного росіянами музею Романа Шухевича через кюар коди.

В цій акції беруть участь такі міські установи: Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, Меморіальний музей ім. Соломії Крушельницької, Музей тоталітарних режимів "Територія терору". Також до акція запрошують до участі і приватні, і музеї іншого підпорядкування, щоб спільними зусиллями відновити музей Романа Шухевича у Львові.

Нагадаємо, в ніч на 1 січня 2024 року музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича зруйнував російський обстріл. Містом було оголошено Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєктну пропозицію з відновлення музею. До роковин з Дня народження Романа Шухевича презентували ескіз проєкту відновлення зруйнованого музею, який переміг на архітектурному конкурсі. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.