У Луцьку презентували зібрання творів Олени Пчілки у 12-ти томах

До 175-річчя від дня народження Олени Пчілки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки презентували зібрання творів письменниці у 12-ти томах.

Про це повідомив Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Понад 80% матеріалу в 12-томнику — це твори, які або ніколи не друкувалися, або друкувалися один чи два рази за життя авторки. Унікальну спадщину збирали у бібліотеках, архівах, музеях України та за її межами. У 12-томнику зібрали великий літературний доробок поезії, прози, драматургії, літературної критики, публіцистики, фольклористики, етнографії, художніх перекладів, а також мемуаристики й епістолярію.

Роботу над проєктом почали у грудні 2022 року, до нього долучилися 15 викладачів із різних кафедр факультету філології та журналістики, а також декілька їхніх колег з інших установ. Співпрацювали з архівами України, Болгарії, Чехії. 

"Пошук автографів і першодруків тривав фактично до самого моменту завершення проєкту. Уже коли томи майже були готові, ми все одно продовжували додавати до них знайдені тексти. Цілком можливо, що якісь матеріали ми досі не знайшли або якісь матеріали остаточно і безнадійно утрачені", — зазначив професор кафедри української мови та лінгводидактики університету Юрій Громик.

У виданні збережено мову Олени Пчілки, зокрема її фонетику і лексику, а також особливості тодішнього українського літературно-мовного стандарту.

Видали книги коштом університету. Надрукували 12-томник у житомирській друкарні "Бук Друк".

До слова, у 2020 році філологи ВНУ підготували повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

 

 

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.