АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

2 квітня в онлайн-форматі відбудеться лекція історика Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій".

Декомунізація світоглядної сфери соціуму стала одним із елементів реформування українського суспільства на початку ХХI ст. У цьому контексті виявлення та розкриття для широкої громадськості злочинів комуністичного режиму стало однією із провідних дослідницьких тематик.

Із уведенням до наукового обігу розсекречених матеріалів комуністичних спецслужб у країнах Балтії, Грузії вчені виявили чимало прізвищ безпосередніх виконавців під час Великого терору. Постало питання вивчення на підставі конкретних біографій водночас загального і конкретного портрету співробітника держбезпеки, який брав участь у масових репресивних операціях.

Важливо було виявити загальні й індивідуальні риси чекіста-керівника, який організовував безпосередню реалізацію оперативних наказів, чекіста-слідчого, від якого залежала доля підслідного, чекіста–ката, який виконував судовий чи позасудовий вирок. Хто були люди, які організовували та здійснювали масові репресії в Україні у 1937–1938 роках? Якими мотивами вони керувалися? Чи існував типовий образ чекіста, чи кожен мав свої унікальні риси?

Відповіді на ці питання шукатиме кандидат історичних наук Роман Подкур у своїй лекції, присвяченій аналізу соціального, психологічного та професійного портрета виконавців масових репресій 1937–1938 років в Україні.

Коли: 2 квітня, о 18:00

Посилання надішлемо вам на пошту після реєстрації.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.