АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

2 квітня в онлайн-форматі відбудеться лекція історика Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій".

Декомунізація світоглядної сфери соціуму стала одним із елементів реформування українського суспільства на початку ХХI ст. У цьому контексті виявлення та розкриття для широкої громадськості злочинів комуністичного режиму стало однією із провідних дослідницьких тематик.

Із уведенням до наукового обігу розсекречених матеріалів комуністичних спецслужб у країнах Балтії, Грузії вчені виявили чимало прізвищ безпосередніх виконавців під час Великого терору. Постало питання вивчення на підставі конкретних біографій водночас загального і конкретного портрету співробітника держбезпеки, який брав участь у масових репресивних операціях.

Важливо було виявити загальні й індивідуальні риси чекіста-керівника, який організовував безпосередню реалізацію оперативних наказів, чекіста-слідчого, від якого залежала доля підслідного, чекіста–ката, який виконував судовий чи позасудовий вирок. Хто були люди, які організовували та здійснювали масові репресії в Україні у 1937–1938 роках? Якими мотивами вони керувалися? Чи існував типовий образ чекіста, чи кожен мав свої унікальні риси?

Відповіді на ці питання шукатиме кандидат історичних наук Роман Подкур у своїй лекції, присвяченій аналізу соціального, психологічного та професійного портрета виконавців масових репресій 1937–1938 років в Україні.

Коли: 2 квітня, о 18:00

Посилання надішлемо вам на пошту після реєстрації.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.