АНОНС: Круглий стіл на тему "Українсько-єврейські взаємини у дисидентському русі"

В рамках "Днів науки НаУКМА 2025" 3 квітня відбудеться круглий стіл на тему "Українсько-єврейські взаємини у дисидентському русі", організатором якого є Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства.

Мета заходу – обговорення співпраці та взаємопідтримки між українськими і єврейськими дисидентами у боротьбі за права людини, свободу слова та національну ідентичність за часів совєцького режиму.

Спікери події:

Йосиф Зісельс – учасник дисидентського та правозахисного руху, член Української Гельсінської групи, політв'язень радянських таборів; виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України.

Мирослав Маринович – учасник дисидентського та правозахисного руху, член-засновник Української Гельсінської групи, політв'язень радянських таборів; проректор Українського католицького університету.

Леонід Фінберг – головний редактор "Дух і Літера", директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Подію модерує Юлія Кравченко, наукова співробітниця Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА.

Питання для обговорення:

- аналіз основних аспектів українсько-єврейської співпраці, взаємопідтримки та солідарності у дисидентському русі, зокрема роль ключових постатей та організацій, які сприяли формуванню спільного опору тоталітарному режиму;

- джерельна база та наявні архівні матеріали, що висвітлюють міжетнічний діалог, а також роль цих матеріалів у відновленні історичної пам'яті та усвідомленні спільного досвіду боротьби;

- обговорення можливостей ініціювання нових досліджень та створення наукової платформи для вивчення спільної історії українців та євреїв в контексті їхнього опору тоталітарному режиму, зокрема вивчення невідомих або недостатньо досліджених аспектів взаємодії між цими групами в умовах радянської репресивної політики.

Коли: 3 квітня з 15:30 до 17:30

Де: Музей НаУКМА. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Реєстрація участі у події за лінком.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.