АНОНС: Лекція Володимира В’ятровича "Ворожі архіви/Enemy archives. Історія однієї книги в інформаційній війні"

18 березня у Львові в Українському католицькому університеті відбудеться лекція історика Володимира В’ятровича "Ворожі архіви/Enemy archives. Історія однієї книги в інформаційній війні".

Книга "Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух" (McGill-Queen's University Press) мовою фактів та документів із розсекречених архівів КГБ розповідає західній аудиторії про особливо міфологізовані совєтською пропагандою сторінки українсько-російських відносин.

Історик, дослідник історії Другої світової війни та українського визвольного руху, д-р Володимир В'ятрович є одним із співавторів книги. Тут зібрано 161 раніше секретний документ з архіву Служби безпеки України: матеріали УПА та ОУН, конфісковані совєтськими спецслужбами, та документи самого НКВД-КГБ, де йдеться про боротьбу із українськими повстанцями. Ще одним з її співавторів є канадський історик, д-р Любомир Луцюк, який досліджує українське питання в зовнішній політиці США та Великої Британії, а також проблеми українських мігрантів після Другої світової війни.

Англомовне джерельне видання "Ворожі архіви/Enemy archives", опубліковане канадським університетом та визнане кращою джерельною книгою Американською асоціацією бібліотек 2022-23 років, було серйозно атаковане класичними методами ФСБ-КГБ. На лекції Володимира В'ятровича йтиметься про те, як пропагандистська спецоперація розгорнулася довкола однієї книги про український визвольний рух 1940-50-х років.

У ході двогодинної зустрічі зі спільнотою УКУ В'ятрович спробує знайти відповіді на низку актуальних питань. Які зараз виклики перед українською академічною спільнотою? Як нам діяти в західній академії та протидіяти російським старим й новим наративам? Як історія Другої світової війни впливає на рішення союзників підтримувати нас у теперішній війні? Чи можна відкласти ці питання до завершення сьогоднішнього протистояння?

Коли: 18 березня, о 14:00

Де: у Студентському містечку Українського католицького університету (Львів, вул. Козельницька, К-2, аудиторія "Світлиця")

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.