Презентували унікальне видання про родовід Тараса Шевченка

У Києві презентували книгу "Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки", яка вперше глибоко досліджує родовід Тараса Шевченка – як по батьковій, так і по материнській лінії.

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Автори дослідили архівні документи, які раніше не були доступні для загалу, щоб детально описати переплетіння різних гілок роду Шевченків та з'ясувати, як він пов'язаний з іншими родами сіл Кирилівка (Шевченкове) і Моринці. Загалом згадано близько 2000 осіб, оприлюднено понад 500 архівних документів, більшість з яких публікується вперше. Книга також містить щонайменше 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення.

Ідея цього видання до дослідника-генеалога Євгена Матвієнка прийшла після 2008 року. Тоді він вирішив дослідити родовід своєї дружини. Почав розпитувати родичів, досліджувати їхні архіви, і виявилося, що її дідусь з Моринців. Для нього великою несподіванкою стало те, що діди і бабусі Тараса Григоровича є також предками дружини.

"За багато років я виявив дуже великий масив інформації, і почавши перевіряти з іншими дослідниками Шевченка, відкрив, що ці документи взагалі ніхто не знає. І для себе я вирішив написати книгу, щоб українці дізналися справжній родовід Тараса Григоровича", – підкреслив Євген Матвієнко.

В цій роботі йому допомогли письменник, краєзнавець, журналіст, голова Київського обласного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Євген Букет та науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Олексій Дєдуш.

Книжка буде повністю надрукована у середині травні і кожен, хто хоче долучитися, може здійснити передзамовлення і стати її меценатом, зайшовши на сайт видавництва markobook.com.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.