Дослідники представили результати проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

11 березняв Музеї книги і друкарства України оголосили результати проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу".

Про це повідомила дослдниця Марина Траттнер.

Результати проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" презентувала команда дослідниць Національного заповідника України "Гетьманська столиця" (м. Батурин), яка виграла конкурс у січні 2024 року і отримала фінансову підтримку на науково-пошукову діяльність історичної спадщини гетьмана Війська Запорозького у вигнанні Пилипа Орлика, та незалежною дослідницею Мариною Траттнер, журналісткою та юристкою.

Унікальний проєкт по віднайденню та вивченню документів, пов'язаних із життям Пилипа Орлика та його родини був ініційований Міністерством закордонних справ України, персонально Дмитром Кулебою. Підтримка дослідження також здійснювалась Національним заповідником "Гетьманська столиця", Державним архівом Швеції, Благодійним фондом "МХП-Громаді" та Благодійним фондом "Спадок Гетьманщини".

У межах проєктного часу було опрацьовано понад 600 архівних сторінок документів. Дослідниці працювали в Державному архіві Швеції, що знаходиться у Стокгольмі. Як зазначали українські науковиці, їх вразило відношення шведського архіву до документальної спадщини України. Понад триста років шведи ретельно зберігали й охороняли унікальні свідчення козацької доби, які і до цього часу є значною мірою не розшифровані та не оприлюднені. Дослідницям вдалось частину з цих документів опрацювати, перекласти й систематизувати. 

"Об'єднавши у проєкті перекладачів, мовознавців, істориків та дослідників, ми отримали готові до опрацювання сторінки з української історії, які розповідають про друзів і ворогів України, зраду і підтримку, таємні переговори і дипломатичні відносини ХУІІІ століття", – зазначила у своїй доповіді на засіданні в МКДУ дослідниця Наталія Дробязко.

Авторкам-дослідницям вдалось опрацювати "Досьє на Пилипа Орлика", зібране у 1741 році за понад 20 років життєдіяльності гетьмана; "Меморіал Пилипа Орлика", зачитаний у Королівській колегії 26 серпня 1720 року; листи доньки гетьмана Варвари Орлик 1731 та 1741 років; "Фінансову звітність щодо витрат козаків" 1709-1711 та 1709-1714 років у Бендерах, де подаються відомості про витрати шведського короля Карла ХІІ на Пилипа Орлика та його військо; протоколи й акти Секретного комітету Королівської колегії 1819-1741 років про родину племінника Івана Мазепи Андрія Войнаровського. Все перелічене вище демонструє, яку величезну роботу було пророблено командою проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу".

На засіданні за результатами виконаного проєкту доповідь виголосила незалежна дослідниця Марина Траттнер. Вона виклала власне розслідування таємних стосунків гетьмана Мазепи з Карлом ХІІ, а потім і Пилипа Орлика та його нащадків із королівським домом Швеції та іншими правителями тогочасної доби.

Перед гостями заходу виступили президент Віктор Ющенко, директорка музею "Гетьманська столиця" Тетяна Кербут,  завідувачка проєктного сектору Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України Вікторія Ярославська, директорка Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська та інші поважні науковці та громадські діячі. Всі вони наголошували на важливості постійної копіткої роботи на ниві повернення Україні її справжньої історії, збереженні спадщини та відродженні величі українських видатних керманичів, серед яких, безумовно, є й імена гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика.

 
Теми

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.