У Львові презентували відреставроване видання "Кобзаря" 1886 року

Дім Франка у Львові відкрив унікальну виставку одного експоната - відреставрованого видання "Кобзаря" 1886 року.

Про це повідомили у Домі Франка, пише "Твоє місто".

Книга містить в собі лише одну поему Шевченка – "Гайдамаки" і видана вона була роком раніше – 1885-го. Видання побачило світ у Санкт-Петербурзі, де її планували перевидавати протягом року, створюючи ілюзію "свіжості", тому офіційною датою видання було названо 1886 рік. Унікальними елементами книги є двомовний переклад та тонко виконані гравюри Опанаса Сластіона.

"Кобзар" вийшов накладом в більш як 7000 примірників та коштувала шість карбованців. Дмитро Яворницький, відомий український історик, який написав передмову до цього видання, скаржився, що не може дозволити собі примірник книги, до якої сам і доклався.

Видання "Гайдамаків" знайшли у фондах бібліотеки Музею Франка. Однак прослідкувати шлях книги не вдалося. Єдиною підказкою залишається хіба лист Івана Франка до Михайла Драгоманова, в якому він згадує про "деякі книги [...] а іменно ілюстровані "Гайдамаки"", що їх він відправляв другу, - розповіла завідувачка сектору книжкових фондів у Домі Франка Богдана Мелих.

Копію цього листа можна побачити на виставці. Також можна розглянути оцифровані та збільшені гравюри Опанаса Сластіона. Художник змальовував пейзажі з реальних місць, про які йшлось в "Гайдамаках", витративши на створення сорока ілюстрацій два роки, намагаючись встигнути до 25 річниці смерті Шевченка.

Над оновленням книги працювали близько місяця, її повністю перепрошили. Реставраторами книги стали Богдана Крипʼякевич та Руслан Бондар.

Виставка буде доступною протягом тижня, після чого книга повернеться у книжкові фонди музею.

 
Фото: Твоє місто

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.