У Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля"

7 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля", приурочена до 175-ї річниці від дня народження дослідника археологічних пам’яток, музеєзнавця й талановитого художника Вікентія Хвойки.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

Вікентій Хвойка був одним із засновників та першим Головним зберігачем Київського художньо-промислового і наукового музею (попередника Національного музею історії України). Хвойці належить відкриття Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві, трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, князівських палаців у Києві, розкопки численних стоянок, поселень, городищ та курганів різних часів.

Виставка презентує близько 50 оригінальних керамічних виробів Трипільської археологічної культури з колекції Національного музею історії України, в тому числі і з розкопок Вікентія Хвойки. Старожитності Трипілля надихають сучасних українських митців на створення власних чудових творів. Тож на виставці поряд експонуються роботи Людмили Смолякової та Ніни Коляденко. Це кераміка, панно, комплекти вбрання, повстяний килимок тощо, створені за мотивами Трипільських форм та орнаментики.

Кураторка виставки – Марина Стрельник, завідувачка науково-дослідного відділу найдавнішої та середньовічної історії України.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Виставка працюватиме до кінця травня 2025 року.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.