У Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля"

7 лютого в Національному музеї історії України відкрилася виставка "Нев’янучий квіт Трипілля", приурочена до 175-ї річниці від дня народження дослідника археологічних пам’яток, музеєзнавця й талановитого художника Вікентія Хвойки.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

Вікентій Хвойка був одним із засновників та першим Головним зберігачем Київського художньо-промислового і наукового музею (попередника Національного музею історії України). Хвойці належить відкриття Кирилівської палеолітичної стоянки в Києві, трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, князівських палаців у Києві, розкопки численних стоянок, поселень, городищ та курганів різних часів.

Виставка презентує близько 50 оригінальних керамічних виробів Трипільської археологічної культури з колекції Національного музею історії України, в тому числі і з розкопок Вікентія Хвойки. Старожитності Трипілля надихають сучасних українських митців на створення власних чудових творів. Тож на виставці поряд експонуються роботи Людмили Смолякової та Ніни Коляденко. Це кераміка, панно, комплекти вбрання, повстяний килимок тощо, створені за мотивами Трипільських форм та орнаментики.

Кураторка виставки – Марина Стрельник, завідувачка науково-дослідного відділу найдавнішої та середньовічної історії України.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Виставка працюватиме до кінця травня 2025 року.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.