У Польщі погрожують заборонити "бандерівську ідеологію"

Польська політична партія "Право і справедливість" підготувала законопроєкт, який заборонить "націоналістичну ідеологію Бандери".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Депутат від ПіС Пшемислав Чарнек підкреслив, що законопроєкт унеможливить у Польщі під страхом покарання героїзувати українських націоналістів, а також припинить "ганебні переговори" між Міністерством культури Польщі та Україною щодо подальших пам'ятників упівцям на польських землях.

"У Польщі все частіше люди, яких прийняли польські брати і сестри, почали співати бандерівські пісні, вихваляючи ідеологію ОУН-УПА, абсолютно не зважаючи на те, як до неї ставляться поляки. Тому ми вирішили підготувати проєкт закону, який, з одного боку, буде проєктом пам'яті наших мучеників, убитих на Волині та Східній Малопольщі, а з іншого боку заборонить бандерівську брехню під страхом покарання, заборонить прославляти Бандеру і націоналістичну ідеологію Бандери. Це особливо важливо, тому що нинішня влада Республіки Польща все ще веде переговори з українською державою про те, чи будуть ці ексгумації взагалі чи ні", - наголосив Пшемислав Чарнек.

Український історик, воїн бригади "Хартія" Володимир Бірчак відреагував на ініціативу польської політичної партії "Право і справедливість":

"Передвиборча гонка у Польщі все більше нагадує не політичну кампанію, а якийсь підручник з психіатрії... Там одна заява за іншу "краща"... Тут українська влада має свою міцну спину. Бо ці "сусіди" у скорому часі почнуть вимагати засудження ОУН, чи УПА в Україні. Ми, у Силах оборони України, пам'ятпоказати аємо і шануємо, згадуємо і розмовляємо про усіх борців за незалежність України. І Бандеру, і Шухевича, і ОУН, і УПА, і тисячі інших незнаних нам. І з червоно-чорним прапором на шевроні українські вояки досить часто йдуть у бій", - написав Володимир Бірчак на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 
Пшемислав Чарнек 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.