Міністр культури та національної спадщини Польщі про ексгумації в Пужниках

Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська розповіла деталі про заплоновані ексгумації жертв Волинської різанини на Тернопільщині.

Про це пишуть польські ЗМІ. 

Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща відповідає за ексгумацію жертв Волинської різанини. Ганна Врублевська "сподівається", що ексгумаційні роботи в Пужниках розпочнуться у квітні цього року. Це одне з 15 місць, куди вже подано заявки українській стороні. Ще в 14 місцях погодження ще не надали.

"Ексгумаційні роботи в Пужниках на Поділлі – одна з 15 заявок, поданих польською стороною. Кожен випадок є однаково важливим і розглядається індивідуально з точки зору відповідності формальним вимогам.. У переговорному процесі ми як Польща єдині – ми діємо в національних інтересах. Робоча група під головуванням Павла Коваля, уповноваженого уряду з питань відновлення України, переглядає процедури, які зазнали невдачі в попередні роки. Ми ведемо переговори з українською стороною і перевіряємо, що ми можемо змінити в дуже складних процедурах, щоб процес проходив більш гладко. Я бачу добру волю з українського боку", – зазначила Ганна Врублевська.

Україна погодилася на ексгумацію жертв Волинської різанини на одному з місць злочину. Ексгумація буде проведена в селі Пужники Тернопільської області, де в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року було вбито від 50 до 120 польських жителів. Міністр наголосила, що питання ексгумацій жертв Волинської трагедії вимагає терпіння з обох боків. 

"Я прошу всіх набратися терпіння. Ми, звичайно, повинні пам'ятати, що це питання використовується, щоб зіграти на наших емоціях, у тому числі російськими військами. Я б не хотіла, щоб було відчуття, що ми піддаємося будь-яким маніпуляціям з будь-якого боку", – додала Ганна Врублевська.

 
Польський прем'єр Матеуш Моравецький біля хреста у Пужниках, 7 липня 2023 року
puzniki.pl

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.