Будівлю на території Києво-Печерської лаври повернули державі

27 лютого корпус №19 Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" остаточно повернули у державну власність.

Про це повідомляє Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Виконання рішення Верховного суду про звільнення приміщення громадською організацією "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" (УТОПІК) здійснили державні виконавці за участю правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку.

"У цьому приміщенні будуть працювати реставратори та фахівці із захисту та збереження культурної спадщини, яким зараз не вистачає місця для роботи. Виконання рішення суду спрямоване на реалізацію стратегічних завдань зі збереження та ефективного використання об'єктів культурної спадщини", — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.

Корпус № 19, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, перебуває у державній власності та знаходиться на балансі національного заповідника.

З 1996 року приміщення було передане УТОПІК у безоплатне користування для розміщення фондів Національного музею народної архітектури та побуту України, а частину корпусу УТОПІК використовувало для своєї діяльності, яка не пов'язана з розміщенням фондів.

Пізніше, у квітня 2023 року, на виконання постанови Кабінету міністрів було скасовано рішення про передачу корпусу в користування УТОПІК, але громадська організація звернулася до Господарського суду, який ухвалив рішення на її користь.

Проте 9 жовтня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу за позовом Національного заповідника, скасувавши передачу приміщення.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.