Оголошено офіційні результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024"

У номінації "Минувшина" книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла".

Результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" опублікували у виданні "Україна молода".

Рейтинг "Книжка року" оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. Весь репертуар поділено на сім тематичних номінацій, кожна з яких має від 2 до 4 підномінацій, котрі конкретизують напрямки. Торік за всіма категоріями оцінювалося понад 900 видань (на третину більше, ніж попереднього року). Опрацьовано 56 експертних анкет.

Лавреатами стали книжки 20 видавництв. Чотири з них — уперше: київські "Арій", Ukraїner, Creative Publishing та "Локальна історія". У двох підномінаціях здобулися на перемогу новинки "Брайт Букс", "Видавництва Старого Лева", "Духу і Літери" та "Фабули". Тричі лавреатами сезону-2024 стали книжки "Критики" і "Нашого Формату". Найбільше — 4 дипломи за перші місця — у видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". 

У номінації "Минувшина" до Всеукраїнського рейтингу увійшла книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла", яка вийшла друком у видавництві "Віват". 

Також відзначили "Український Мультифронтир. Нова схема історії України" видавництва "Фабула" і "Новітню історію України" Станіслава Кульчицького, що побачила світ у видавництві "Арій".

У підномінації "Біографії/мемуари" обрали книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах" від видавництва "Локальна історія".

З результатами Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" можна ознайомитися за посиланням

Упродовж 26 років лавреатами рейтингу ставали 148 видавництв. Незмінний лідер — видавництво Івана Малковича (53 нагороди). На другому місці в загальному заліку — "Темпора" (42 відзнаки). Крайнього сезону до десятки кращих увійшов "Родовід" (15 перемог).

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.