Кандидат у президенти Польщі у Львові записав провокативне відео на фоні пам'ятника Бандері

Кандидат у президенти Польщі від коаліції "Конфедерація" Славомір Менцен у річницю повномасштабного російського вторгнення відвідав Львів, де записав провокативне відео на фоні пам'ятника Степану Бандері.

Це відео Славомір Менцен опублікував у соцмережі Х.

"Бандера - це терорист, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків. Потім він заснував Організацію українських націоналістів, яка несе відповідальність за різанину на Волині. Люди цього чоловіка вбили 100 тисяч поляків", - заявив Славомір Менцен, додавши, що Україна має якомога швидше покінчити "з культом Бандери".

Менцен прибув до Львова разом з депутаткою Європарламенту від "Конфедерації" Анною Брилкою, яка нещодавно заявила, що Польща мала би отримати від України "гарантію повернення" наданої їй допомоги. "Це (пам'ятник Бандері в Україні. - Ред.) - це те саме, якби у Німеччині будували пам'ятники Гітлеру", - додала Анна Брилка

На такі дії польських політиків різко відреагував мер Львова Андрій Садовий: "Проросійському політику з польським паспортом Славоміру Менцену варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели. Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Треба перевірити чи йому взагалі дозволено в'їзд в Україну", - написав Андрій Садовий у соціальній мережі Х. 

У відповідь на це Менцен заявив, він "поляк і поїхав до гарного та культурно польського міста Львова, якому колись росіяни завдали багато шкоди". "Там я побачив пам'ятник Бандері, культ бандерівських злочинців на чолі з Шухевичем. Вам має бути соромно, що в такому чудовому місті ви погоджуєтеся на культ геноцидів, злочинців і вбивць моїх співвітчизників", - зазначив польський політик.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.