Історикиню Оксану Кісь призначили головою Національного фонду досліджень України

Історикиню та антропологиню Оксану Кісь призначили новою головою Національного фонду досліджень України.

Про це повідомили на сайті уряду.

"Це не почесна посада і не нагорода, а величезна відповідальність і важка праця на громадських засадах, тому не заздріть. Краще долучайтеся – у нас багато роботи для експертів/ок в межах оцінювання конкурсних заявок і для членів/ок конкурсних комісій, а ще – трохи грошей для найкращих вчених на їхні суперські дослідницькі проєкти. Я відкрита до розмови про те, як Фонд може краще відповідати на запити академічної спільноти і радо вислухаю конструктивну критику", – написала Оксана Кісь на своїй сторінці у Фейсбук.

Оксана Кісь — українська науковиця, історикиня та антропологиня, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України. Вона є президенткою Української асоціації дослідниць жіночої історії та співзасновницею Української асоціації усної історії. З 2019 року є членкинею наукової ради НФДУ, головою секції соціальних та гуманітарних наук, заступницею голови Фонду.

Наукові інтереси історикині охоплюють українську жіночу історію, феміністську антропологію, усну історію, гендерні трансформації в постсоціалістичних країнах, феміністські студії і фемактивізм в сучасній Україні, повсякденне життя у таборах переміщених осіб у повоєнній Європі.

Авторка та упорядниця кількох книг, зокрема збірки наукових праць "Жінки Центрально-Східної Європи в часи Другої світової війни: специфіка досвіду в часи екстремального насильства", "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти", а також "Жінка в традиційній українській культурі другої половини XIX – початку XX ст.".

"Оксана Романівна Кісь має багаторічний досвід у наукових дослідженнях та управлінні науковими проєктами. Її фахові знання і стратегічне мислення будуть спрямовані на подальший розвиток НФДУ та підтримку наукових ініціатив, що сприяють зміцненню наукового потенціалу країни", – додали в Національному фонді досліджень.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.