У Полтаві демонтували пам’ятник Петру І

У Полтаві демонтували пам’ятник російському імператору Петру І, який стояв перед музеєм Поле Полтавської битви.

Про це повідомила в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова у Telegram

Памʼятник демонтували за кошти меценатів. Раніше Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вилучило пам'ятник з Державного реєстру нерухомих пам'яток.

Попри обіцянки влади анонсувати знесення пам'ятників, про демонтаж не попередили журналістів та громадськість. Монумент перемістили з постаменту до музейного фонду "Поле Полтавської битви".

"Це не акт вандалізму, а свідома й відповідальна дія громади, яка позбавляється російських імперських маркерів. Незважаючи на різні думки та дискусії, нас обʼєднує одне: Полтава – місто з багатою українською історією, де імперським міфам не місце! Наше майбутнє належить українським героям та європейським постатям! І тільки ми несемо відповідальність за простір нашої країни, вільний від навʼязаних імперських символів!", - прокометувала Катерина Ямщикова.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.