АНОНС: У Києві відбудеться виставка старовинних світлин Криму

У Києві 25 лютого у Кримському домі відбудеться відкриття фотовиставки старовинних світлин Криму YILLAR VE YOLLAR. Більшість світлин датована періодом між 1900 та 1925 роками.

Про це повідомляє Крим-SOS.

Зазначається, що виставка YILLAR VE YOLLAR допоможе відновити історичну пам'ять, демонструючи справжній Крим початку ХХ століття та формуючи правдивий образ півострова на противагу спотвореному пропагандою.

"Я хочу, щоб на деякий час гостям виставки здалося, ніби часовий бар'єр стертий. Щоб ми разом пройшлися знайомими дорогами; вдихнули глибше, відчувши рідне повітря; уявили, як виглядало життя людей тих часів, що їх робило щасливими, що турбувало", — зізнається авторка ідеї фотовиставки Тєнзілє Топалова.

Організатори виставки наголосили, що мотивації, закладені у проєкт, – не лише про колективну пам'ять, а й про особисті історії, зокрема тугу за домом та намагання зберегти зв'язок із рідною землею.

"11 років тому для мене почався шлях з Криму – важкий, небажаний, незапланований виїзд на материкову частину України через російську окупацію півострова. Залишаючи частинку серця в Ялті, я забрала з собою фотографії, щоб ілюструвати свої спомини про невеличку частинку життя цієї благословенної землі. Але ось вже 11 років я йду іншим шляхом – шляхом повернення в Крим. І сьогодні на цьому шляху, споглядаючи виставку YILLAR VE YOLLAR, я відчуваю дух, історію і життя нашого півострова та планую повернення додому…", – поділилася враженнями співкоординаторка ГО "КримСОС" Міла Шевченко.

Вхід на фотовиставку YILLAR VE YOLLAR вільний.

Під час відкриття виставки усі бажаючі зможуть долучитися до акції "Листи до вільного Криму" та написати лист кримським політв'язням.

Подію організовано ГО "Крим-SOS" за підтримки медіаініціативи Crimea Daily та команди Кримського дому.

Коли: 25 лютого о 17:30

Де: Кримський дім, Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.