У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям

Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.

"Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?" — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія. 

Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа "Куншт", у співпраці з інтернет-порталом "Моя наука" та проєктом "Українські вчені на війні". Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу "Моя наука", і Христина Семерин, літературознавиця й публіцистка.

Серед імен: 

– Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;

– Валентина Радзимовська, біологиня;

– Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;

– Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;

– Лев Шубников, фізик низьких температур;

– Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;

– Ганна Закревська, геологиня;

– Біжан Шаропов, біолог, популяризатор науки;

– Василь Кладько, фізик;

– Людмила Шевцова, біологиня.

"Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін", - зазначив директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.

Виставка триватиме з 10 лютого по 10 березня у Harvard Science Centre (1 Oxford St, Cambridge, MA) та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).

Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа "Куншт" і Фундації ЗМІН у співпраці з "Моя наука", "Українські вчені на війні" та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.