У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям

Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.

"Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?" — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія. 

Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа "Куншт", у співпраці з інтернет-порталом "Моя наука" та проєктом "Українські вчені на війні". Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу "Моя наука", і Христина Семерин, літературознавиця й публіцистка.

Серед імен: 

– Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;

– Валентина Радзимовська, біологиня;

– Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;

– Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;

– Лев Шубников, фізик низьких температур;

– Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;

– Ганна Закревська, геологиня;

– Біжан Шаропов, біолог, популяризатор науки;

– Василь Кладько, фізик;

– Людмила Шевцова, біологиня.

"Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін", - зазначив директор Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій.

Виставка триватиме з 10 лютого по 10 березня у Harvard Science Centre (1 Oxford St, Cambridge, MA) та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).

Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа "Куншт" і Фундації ЗМІН у співпраці з "Моя наука", "Українські вчені на війні" та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.