У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

В окупованому Маріуполі у будівлі Музею народного побуту відкрили музей радянського ідеолога Андрія Жданова.

Про це у Телеграмі повідомила міська рада українського Маріуполя, передає Укрінформ.

Відкриття музею окупанти приурочили до 80-річчя "Вєлікой побєді", він став філією Музею оборони та блокади Ленінграда.

У залах демонструється біографія радянського партдіяча Андрія Жданова, який народився у Маріуполі, був ініціатором ідеологічної кампанії спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву "ждановщина". У 1948 році радянські діячі перейменували Маріуполь на Жданов, а у 1989-му Маріуполю повернули його історичну назву.

Андрій Жданов брав участь у організації репресій. У роки Великого терору він особисто візував розстрільні списки.

"Андрій Жданов — організатор репресій проти радянської, зокрема української, інтелігенції. За його вказівкою розпочалося цькування Анни Ахматової та Михайла Зощенка. У 1946 році виникла "ждановщина" — кампанія на ідеологічному фронті на підтримку "соціалістичного реалізму". Орвелл писав: "Якщо через десять років ми будемо плазувати перед кимось на кшталт Жданова, значить — саме цього ми й заслужили", — пише ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.