Директоркою центру сучасного мистецтва у Варшаві стане українська кураторка Анна Лазар

Новою директоркою Центру сучасного мистецтва "Замок Уяздовський у Варшаві" стане кураторка, письменниця та перекладачка Анна Лазар. Протягом тривалого часу вона працювала у Польському інституті в Києві, а нині є однією з кураторок виставки "Р.Е.П. Історія" у Національному художньому музеї (NAMU).

Про це повідомили у Міністерстві культури та національної спадщини Польщі, пише Суспільне.

На відкритий конкурс на посаду директора чи директорки центру сучасного мистецтва у Варшаві загалом подалося 11 осіб, 10 з яких виконали формальні умови. Рішенням конкурсної комісії обрали саме Анну Лазар.

Обґрунтовуючи свій вибір, там зазначили, що саме вона "продемонструвала добре знання поточної ситуації та історичного розвитку інституції", а її програмна концепція гарантує реалізацію усіх цілей центру, а також розвиток і збагачення його колекції.

Вибір конкурсної комісії затвердила міністерка культури і національної спадщини Ганна Врублевська.

Центр сучасного мистецтва "Замок Уяздовський" — культурна інституція, заснована у 1985 році, розташована в будівлі замку Уяздовського, варшавської резиденції польського короля Августа II. Центр займається створенням, експонуванням та документуванням сучасного польського та закордонного мистецтва.

Анна Лазар — кураторка, письменниця, перекладачка. Вона була кураторкою програми міжнародної мистецької співпраці Wolne Słowo в межах проєкту "Місто літератури Гданськ" (2022–2024). Також працювала заступницею директора та в. о. директорки Польського інституту в Києві (2008–2014) та кураторкою Музею мистецтв у Лодзі (2021–2022).

Наразі вона також є членкинею Жіночого архіву Інституту літературних досліджень Польської академії наук (IBL PAN) та польської секції Міжнародної асоціації мистецтвознавців (AICA).

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".