АНОНС: Публічна дискусія "Ялта. Наслідки угодовства"

У 80-ту річницю завершення Ялтинської мирної конференції Музей війни запрошує на публічну дискусію "Ялта. Наслідки угодовства".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Цьогоріч минає 80-та річниця завершення Ялтинської мирної конференції, наслідком якої стало переформатування світового укладу на наступні десятиліття. Було прийнято рішення про Організацію Об'єднаних Націй з Радою Безпеки та її сталими членами. Фактично закріплювалася гегемонія радянського союзу в Центрально-Східній Європі. Німеччина мала бути поділеною і зменшеною в розмірах, а всі громадяни срср, що опинилися на її території, мали бути повернуті.

Для українців, як і багатьох інших народів, ухвалення рішень лідерів срср, США та Великої Британії стали доконаним фактом: був закріплений західний кордон УРСР, що відрізав від основного етнічного масиву Холмщину, Надсяння, Лемківщину і жителі яких повинні були бути переселені в УРСР; кордон західного світу, на допомогу якого у визволенні України покладали сподівання, відсувався за межі зони радянської окупації в Німеччині. Єдиним "бонусом", що мав нагадувати про українське питання, було введення Української РСР поруч з Білоруською РСР до числа співзасновників ООН.

Слово "Ялта" стало символом угодовства тотальному злу. Для деяких же народів, зокрема поляків, символом національної трагедії – таким, як для чехів було слово "Мюнхен", коли для вирішення "глобальніших" проблем Захід поступався принципами демократії та суверенітетом окремих народів.

У ході пропонованої дискусії планується обговорити реальні наслідки рішень Ялтинської конференції для України, Європи та світу, геополітичні контексти такого "концерту світових потуг" після Другої світової війни та загрози подібних сценаріїв у сьогоденні, зважаючи на часті посилання на рішення Ялтинської конференції як певного взірця для кремлівського диктатора путіна. Також планується обговорити рівень представленості тематики політики угодовства в фаховій літературі та в музейній сфері.

Учасники дискусії:

• канд. іст. наук Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни;
• проф., д-р. іст. наук Олександр Лисенко, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАНУ;
• проф., д-р іст. наук Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ;
• д-р. іст. наук Олег Машевський, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Модератор: Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 11 лютого о 15:00

Де: У Головному корпусі Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська 27). Захід відбудеться у просторі виставки "Капсула часу".

 

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР