АНОНС: Публічна дискусія "Ялта. Наслідки угодовства"

У 80-ту річницю завершення Ялтинської мирної конференції Музей війни запрошує на публічну дискусію "Ялта. Наслідки угодовства".

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Цьогоріч минає 80-та річниця завершення Ялтинської мирної конференції, наслідком якої стало переформатування світового укладу на наступні десятиліття. Було прийнято рішення про Організацію Об'єднаних Націй з Радою Безпеки та її сталими членами. Фактично закріплювалася гегемонія радянського союзу в Центрально-Східній Європі. Німеччина мала бути поділеною і зменшеною в розмірах, а всі громадяни срср, що опинилися на її території, мали бути повернуті.

Для українців, як і багатьох інших народів, ухвалення рішень лідерів срср, США та Великої Британії стали доконаним фактом: був закріплений західний кордон УРСР, що відрізав від основного етнічного масиву Холмщину, Надсяння, Лемківщину і жителі яких повинні були бути переселені в УРСР; кордон західного світу, на допомогу якого у визволенні України покладали сподівання, відсувався за межі зони радянської окупації в Німеччині. Єдиним "бонусом", що мав нагадувати про українське питання, було введення Української РСР поруч з Білоруською РСР до числа співзасновників ООН.

Слово "Ялта" стало символом угодовства тотальному злу. Для деяких же народів, зокрема поляків, символом національної трагедії – таким, як для чехів було слово "Мюнхен", коли для вирішення "глобальніших" проблем Захід поступався принципами демократії та суверенітетом окремих народів.

У ході пропонованої дискусії планується обговорити реальні наслідки рішень Ялтинської конференції для України, Європи та світу, геополітичні контексти такого "концерту світових потуг" після Другої світової війни та загрози подібних сценаріїв у сьогоденні, зважаючи на часті посилання на рішення Ялтинської конференції як певного взірця для кремлівського диктатора путіна. Також планується обговорити рівень представленості тематики політики угодовства в фаховій літературі та в музейній сфері.

Учасники дискусії:

• канд. іст. наук Юрій Савчук, генеральний директор Музею війни;
• проф., д-р. іст. наук Олександр Лисенко, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАНУ;
• проф., д-р іст. наук Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ;
• д-р. іст. наук Олег Машевський, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Модератор: Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 11 лютого о 15:00

Де: У Головному корпусі Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська 27). Захід відбудеться у просторі виставки "Капсула часу".

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.