Верховна Рада України визнала геноцид черкеського народу Російською імперією

Верховна Рада ухвалила постанову про визнання геноциду черкеського народу, який вчинила Російська імперія.

Відповідну постанову № 11347 підтримали 232 парламентарі.

Представники черкеського національного руху 6 червня 2024 року офіційно звернулися до Верховної Ради України і попросили визнати геноцид черкеського народу. Метою постанови називають підтримку поневолених Росією народів у їхньому прагненні шанувати свої мову, традиції та історію, відстояти свою ідентичність і право на вільний розвиток.

Геноцид черкесів Російською імперією відбувався під час Кавказької війни 1763–1864 років. Унаслідок бойових дій та переселень понад 90% черкесів було вичищено з їхньої історичної батьківщини. Натомість черкеські землі заселили іншими народами.

Уряд Російської Федерації досі не визнає геноциду і знищення черкесів. Офіційно день пам'яті жертв черкеського геноциду щороку 21 травня відзначають у трьох республіках: Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Адигеї.

 
"Вихід горян з аулів перед наближенням російських військ", Петро Грузинський, 1872
wikipedia.org

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.