Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.

Про це йдеться на офіційному сайті Київської школи економіки.

"KSE як один із найдинамічніших українських університетів уже декілька років працює над розширенням експертизи та підготовки фахівців з тем колективної пам'яті та публічної історії. Ці питання в контексті боротьби за ідентичність та побудову нової культури пам'яті є екзистенційними не лише для України, але і для всієї Європи. Тож ми робимо наступний крок і відкриваємо міждисциплінарний центр, який узагальнить напрацювання багатьох спільнот та фахівців, допоможе сформулювати ефективні національні стратегії та рішення, а також створить продукти, корисні й для інших спільнот на планеті, які мають чи матимуть подібні до нас виклики" — зазначає Антон Дробович.

Центр прав людини та меморіалізації війни KSE зосередиться на дослідженнях, освітніх проектах і створенні практичних рішень у сфері прав людини, культури пам'яті та підвищення суспільної стійкості під час війни та повоєнного відновлення.

Антон Дробович, як засновник і керівник центру відповідатиме за його розбудову та розвиток, формування професійної міждисциплінарної команди, залучення додаткових ресурсів, проведення досліджень та просвітницьких заходів, запуск тематичних проєктів (освітніх та цифрових) у сфері меморіалізації війни, документування, перехідного правосуддя та підвищення суспільної стійкості. 

"Ми маємо амбітну мету — створити інституцію, яка стане ключовим think tank у правозахисній та меморіальній сферах. Це важливо не лише для України, але й для інших спільнот, які стикаються з подібними викликами. Під час вторгнення ми відкрили магістратуру з дослідження пам'яті, яку очолив Антон Лягуша (він повернувся з США в Київ спеціально для відкриття програми). Минулого року до нашої академічної ради доєдналася Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. А цього року Антон Дробович відкриває новий центр", — додає ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію публічного звіту за п'ять років роботи УІНП можна переглянути за посиланням.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.