Картину Віктора Цимбала "Рік 1933" внесено до Державного реєстру національного культурного надбання

До Державного реєстру національного культурного надбання внесли артефакт Музею Голодомору - картину ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933".

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Експертно-фондової комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, інформує Музей Голодомору.

"Картина ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933" є винятковою як за мистецьким осягненням трагедії української нації під час Голодомору, так і за технікою виконання. Вона стала потужним мистецьким актом викриття злочину СРСР, органічним виразом позиції художника і громадського діяча як першорядного митця ХХ ст., українського патріота та послідовного борця з комуністичним тоталітаризмом і російським імперіалізмом. Науковці обґрунтовано розглядають її як одне з вершинних досягнень Віктора Цимбала у мистецтві, а також як одне з перших зображень у візуальному мистецтві трагедії Голодомору", – наголошує на цінності твору Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору.

Митець створив свій шедевр, ймовірно, у 1933–1936 роках. На полотні поруч з прізвищем є позначка "36". Це дозволяє припустити, що час завершення роботи над картиною припадає на 1936 рік.

За спогадами дружини художника Тетяни Михайлівської-Цимбал, вперше картина була представлена на персональній виставці художника у 1936 році в Буенос-Айресі у галереї "Мюллер". Багато хто за кордоном уперше дізнався про Голодомор.

У 1962 році з нагоди вшанування 30-х роковин Голодомору художник подарував картину Українській Вільній Академії Наук у США. Через майже 60 років Управа УВАН ухвалила рішення передати картину Музею Голодомору. 

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.