Картину Віктора Цимбала "Рік 1933" внесено до Державного реєстру національного культурного надбання

До Державного реєстру національного культурного надбання внесли артефакт Музею Голодомору - картину ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933".

Відповідне рішення ухвалено на засіданні Експертно-фондової комісії Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, інформує Музей Голодомору.

"Картина ветерана армії УНР Віктора Цимбала "Рік 1933" є винятковою як за мистецьким осягненням трагедії української нації під час Голодомору, так і за технікою виконання. Вона стала потужним мистецьким актом викриття злочину СРСР, органічним виразом позиції художника і громадського діяча як першорядного митця ХХ ст., українського патріота та послідовного борця з комуністичним тоталітаризмом і російським імперіалізмом. Науковці обґрунтовано розглядають її як одне з вершинних досягнень Віктора Цимбала у мистецтві, а також як одне з перших зображень у візуальному мистецтві трагедії Голодомору", – наголошує на цінності твору Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору.

Митець створив свій шедевр, ймовірно, у 1933–1936 роках. На полотні поруч з прізвищем є позначка "36". Це дозволяє припустити, що час завершення роботи над картиною припадає на 1936 рік.

За спогадами дружини художника Тетяни Михайлівської-Цимбал, вперше картина була представлена на персональній виставці художника у 1936 році в Буенос-Айресі у галереї "Мюллер". Багато хто за кордоном уперше дізнався про Голодомор.

У 1962 році з нагоди вшанування 30-х роковин Голодомору художник подарував картину Українській Вільній Академії Наук у США. Через майже 60 років Управа УВАН ухвалила рішення передати картину Музею Голодомору. 

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.