У Музеї діаспори віднайшли фото класу, у якому навчалися крутянці

Про бій під Крутами розповідають унікальні матеріали з архіву українського діаспорного художника й військового Армії УНР Віктора Цимбала, нещодавно переданого до колекції Музею української діаспори.

Про це повідомили в Музеї української діаспори.

На фото – учні 7 класу Другої київської гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. В центрі – класний керівник Микола Зеров. Стоїть перший зліва – Віктор Цимбал. Майбутній мистець записався до Студентського куреня (а саме Самокатної Сотні) – допоміжного куреня, який був організований при курені Січових Стрільців на початку січня 1917 року для боротьби проти більшовиків та охорони ладу й спокою в Києві. Більшість учасників цього куреня трагічно загинули у 1918 році під Крутами. Віктора Цимбала від цієї участі врятував батько, не пустивши й силоміць затримавши його вдома.

 
Музей української діаспори

"Всі ми середньошкільники м. Києва ще задовго перед тим об'єдналися в організацію, яка називалася "Осередок". Звідти з Осередку вийшла думка утворити Сам.Сотню. Пару разів відбувалися збори. Яких пару разів вартували з рушницями коло Ц.Р.  Зазвичай це робилося спонтанно, випадково. Бо ми училися в гімназії і лекції невільно було пропускати. Само собою зрозуміло, що в таких умовах ми не могли мати ніякого військового вишколу. Батько мене не пустив з хати, тим самим я пропустив нагоду попасти в "Термопільські герої"", - згадував про трагедію Крут у своїх спогадах, ймовірно написаних у 1960-х роках в Детройті, Віктор Цимбал.

 
Музей української діаспори

В інших нотатка Цимбал зазначив, що під Крутами загинули двоє учнів з його класу: "Соколовський і Е. Тарновський... З 8ї(?) два Кольченко і Волошин. Ігорю Лоському пощастило і його сховали селяни найближчого села".

Музей української діасопри готує до відкриття експозицію художника Віктора Цимбала, яка стане першим оприлюдненням наукового опрацювання архіву й відкриє ще більше цікавих експонатів і фактів про мистця й військового Армії УНР. 

Теми

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".