АНОНС: "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії"

1 лютого в Одесі відбудеться зустріч-дискус дослідників меморіалізації з родинами загиблих захисників та захисниць України "Пам'ять у камені: військові поховання як дзеркало історії".

11:30 – екскурсія для родин загиблих на Козацький цвинтар Сотніковської січі (Хаджибейська дорога, 143)

15:00 – зустріч-дискус в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51)

План дискусу:

- Культура національної пам'яті

- Викорінення совєцьких традицій поховання

- Як меморіалізувати російсько-українську війну?

- Які перспективи увіковічення в камені пам'яті героїзму наших воїнів?

- Як якісно провести відкритий конкурс на проєкт та будівництво військового меморіального кладовища у м. Одеса?

До участі запрошено члени родин загиблих, військові, волонтери, дизайнери, журналісти, військовий капелан, дослідники історії Одеси та Південної України.

Почесні гості заходу:

Тарас Іщик - військовослужбовець, дизайнер, автор графічного стилю ЗСУ

Дарця Веретюк - дизайнерка, співавторка Пантеону Героїв на Микулинецькому Кладовищі у Тернополі

Тарас Гончарук - доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського університету імені І. І. Мечникова, дослідник історії Одеси та Південної України, Почесний краєзнавець України

Дарія Гірна - журналістка, авторка ютуб-каналу "Обличчя Незалежності"

Вахтанг Кіпіані - український журналіст, публіцист, письменник, історик, дослідник меморіалізації, військовослужбовець

Олена Живець - військовий капелан

Микола Сторожук - Заступник голови правління з питань стратегічних комунікацій ГО "ВЕТЕРАНС ХАБ ОДЕСА"

Валентина Шульц - громадський активіст, волонтерка, заступниця голови ГО "Вільні та Вірні"

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".