АНОНС: Лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 1 лютого у Харкові відбудеться лекція "Бій під Крутами: історія, міфи та сучасні уроки" – історика, політичного і громадського діяча – Юрія Юзича.

Чому замість досвідчених штурмовиків обороняти Батьківщину в критичний момент довелося студентам? Як сучасна війна повторює історичні сценарії? І чи можливий дипломатичний вихід з війни зараз?

Юрій Юзич розповість про розвал московської армії і дезертирство з армії української – "щоб встигнути отримати землю", і яку роль у цьому відігравали більшовицькі ІПСО; а також які маловідомі факти приховує історія про штурмовий батальйон імені Тараса Шевченка?

Лекція висвітлить реальні цифри втрат і чисельність учасників бою під Крутами, та воєнний злочин московитів — розстріл полонених добровольців зі студентської сотні, і разом із тим стратегічну важливість стримувальних боїв під Крутами.

Розмова стане цікавою всім, хто прагне глибше зрозуміти, як історія повторюється, впливаючи на сучасні рішення та український опір у війні проти агресора.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані

Учасники розмови:

Юрій Юзич – доброволець, ветеран, історик, майор у відставці, до недавнього часу очільник Національної скаутської організації "Пласт"

Вахтанг Кіпіані – модератор – сторик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія"

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 01.02 об 15:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".