Музею Голодомору передали артефакти з архіву художника, ветерана Армії УНР Віктора Цимбала

Військовослужбовець Національної гвардії України Антон Цимбал подарував Національному музею Голодомору-геноциду артефакти із архіву подружжя художника, ветерана Армії УНР Віктора Цимбала і громадської діячки, учасниці українського повстанського руху Тетяни Михайлівської-Цимбал.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

Під час передачі артефактів Антон Цимбал розповів, що у художника зв'язок із родиною в СРСР перервався на довгі десятиліття. Його рідна сестра актриса, громадська діячка, шістдесятниця Тетяна Цимбал (1908–1995) та її донька громадська діячка, музейниця Вікторія Цимбал (1938–2024) по крупицях збирали інформацію про Віктора Цимбала, залишки  архіву та картини, які залшалися після його смерті. Вікторія Цимбал займалася систематизацією цього архіву, але не встигла завершити цю роботу.

Архів перейшов у спадок Антонові Цимбалу, який його систематизував і відфотографував. А після повернення в Україну в Музей Голодомору картини Віктора Цимбала "Рік 1933" представник родини вирішив передати експонати у фонди музею.

Серед 11 артефактів, зокрема, є каталоги виставок митця, на яких у 1956 році у Буенос-Айресі та Ла-Платі демонструвався твір про Голодомор, графічний портрет гетьмана Павла Скоропадського, який у 1933-му звертався до США за допомогою голодуючим українцям, карикатура із зображенням призвідця геноциду Йосипа Сталіна та творця російського комуністичного режиму Володимира Ульянова-Леніна, рідкісні марки, випущені у 1940-х рр. в Аргентині за ескізами майстра для допомоги українським біженцям.

 

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР