IN MEMORIAM: Пішов з життя народний депутат І та ІІ скликань Володимир Пилипчук

22 січня на 76-му році пішов з життя економіст, науковець, громадський і політичний діяч, один із фундаторів української незалежності Володимир Пилипчук.

Повідомлення про це розміщено на його фейсбук-сторінці,

Володимир Пилипчук народився 18 червня 1948 року в селі Глинськ на Рвненщині.

У 1990-1998 роках він був народним депутатом України I-ІІ скликань. У першому демократичному скликанні – і член Президії Верховної Ради України, голова постійної Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. 

У 1989 році Володимир Пилипчук був одним з організаторів Народного руху України, надалі став членом економічної колегії та Великої ради НРУ, головою осередку Руху в Українському інституті інженерів водного господарства, головою Рівненської обласної організації НРУ. 

У 1991- 1993 роках – професор Київського інституту народного господарства.

Очолювана ним комісія Верховної Ради організувала розробку дизайну гривні, розрахунку кількості грошових знаків в обігу, визначення структури номіналів, пошук потужностей для виготовлення національної валюти за кордоном. Пилипчук – ініціатор створення в Україні виробничих потужностей із виготовлення гривні.

Із 1990 року – співавтор та організатор розробки численних законопроєктів, спрямованих на суверенізацію економіки України і її одночасну трансформацію на ринкові підвалини розвитку.

У 1993 році став членом Академії економічних наук України. 

У 2000–2008 роках – і науковий консультант Інституту економіко-математичного моделювання.

Пилипчук двічі був кандидатом НРУ на посаду прем'єр-міністра України.

Прощання та поховання відбудуться в п'ятницю, 24 січня, в місті Рівне по вул. Енергетиків, 33 (кладовище "Нове").

 
24 серпня 1991 року. Верховна Рада. День проголошення Незалежності України. Володимир Пилипчук і Сергій Головатий. Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць, Володимир Пилипчук, Валерій Івасюк
Фото Олександра Клименка

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.