У Нагуєвичах віднайшли теслярське обладнання батька і брата Івана Франка

У рідному селі Івана Франка віднайшли теслярське обладнання, яке належало його батькові Якову Франку та братові письменника Захару.

Про неймовірну знахідку сповістили у Державному історико-культурному заповіднику "Нагуєвичі".

"У новому році Божому маємо нове повернення історичної спадщини в бойківську культуру України! Десятиліттями ніхто навіть й гадки не мав, що у Нагуєвичах, поруч із садибою Івана Франка, у сусідській хаті родини світлої пам'яті вчительки історії Людмили Василівни Шумеляк, коли-небудь пощастить віднайти теслярське обладнання, яке належало ковалю Якову Франку та його сину Захару, які згодом перейшли у спадщину внукові – Григорію, який у 1946 році став першим директором відновленого музею Івана Франка в Нагуєвичах", - йдеться у повідомленні.

Напередодні Різдва 2024 року Богдан Лазорак і Ростислав Хміль разом із представником родини Григорія Франка – Ярославом Шумеляком оглянути збережені речі теслярства, які збереглися в доброму стані. Окрім теслярського стола із зажимами для витісування і мірками для креслення, вдалося також віднайти ковані свердла, дворучні пильниці, теслярський рейсмус та інше обладнання. 

Рідкісні артефакти передадуть до фондів музею-садиби Івана Франка, і вже у травні планують презентувати їх відвідувачам.

"Уже скоро вони будуть експонуватися безпосередньо у стодолі Франків, тобто на своєму історичному місці – там де понад 160 років вирувала господарка Якова і його синів, внуків та правнуків", - зазначили у музеї.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.