Архів ОУН опублікував маловідомі фото Степана Бандери і його родини

До дня народження Степана Бандери Архів ОУН опублікував раніше невідомі фото Провідника.

Про це повідомив архівіст, історик Геннадій Іванущенко.

"Кінець 2024 р. в роботі Архів ОУН був насиченим. Адже, одночасно з капітальним ремонтом та багатьма іншими роботами, впорядковувався особовий фонд Степана Бандери. У двох справах було виявлено 9 негативів (на папері). Сучасні онлайн-технології дали можливість їх "проявити"",- написав на своїй сторінці у Фейсбук Геннадій Іванущенко.

Основу фонду склали особисті документи Степана Бандери: листування з найближчими друзями та членством ОУН, записки, чернетки виступів, особисті фінансові звіти, власноручно набраний машинопис статті "Мої життєписні дані" та ін.

Також сюди увійшли газетні повідомлення зі всього світу про загибель Провідника ОУН та суд над Сташинським, загальною кількістю 2 404 аркуші, які повністю оцифровані (представлено 23 країни, 27 мов).

До окремих комплектів документів додано внутрішній опис, складений Провідником особисто.

Ознайомитися з фото Степана Бандери і його родини можна на сайті Архіву ОУН.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.