"Відновлення памʼятника на горі Монастир залишається на порядку денному", - Андрій Сибіга

Міністр закордонних справ України відзначив суттєвий прогрес у питаннях історичної пам'яті.

Про це глава МЗС Андрій Сибіга сказав в інтерв'ю "Європейській правді".

За словами міністра, з Польщею створено робочу групу, до якої увійшли авторитетні, знані історики з обох боків, а координують її міністерства культури. Українська і польська частини цієї групи передали одна одній список місць пам'яті, у вшануванні яких зацікавлені Україна та Польща відповідно.

"Відновлення памʼятника на горі Монастир теж залишається на порядку денному.Всі питання вирішуємо поетапно. Наш підхід полягає у тому, що ми теж вимагаємо гідного вшанування української пам'яті на території Польщі. Тепер дочекаймося рішень польської сторони", – заявив Сибіга.

Водночас міністр вкотре закликав польських політиків не використовувати чутливі питання, щодо яких зараз є прогрес, в кон'юнктурних політичних цілях.

"У демократії неможливо примусити політика припинити робити якісь заяви. Але мінімізувати їх – в наших силах. Треба позбавити подібні заяви ґрунту, зробити їх порожніми. Для цього Україна і Польща мають йти назустріч одна одній у питаннях, які болючі для суспільства, але потребують вирішення. І ми на доброму шляху", – резюмував міністр.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.