Деталі переговорів щодо ексгумацій польських жертв на території України

Міністерства культури України та Польщі продовжать переговори на рівні робочої групи стосовно історичних розбіжностей, зокрема ексгумації останків жертв війн і репресій.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Перше засідання Робочої групи відбулося у Львові у грудні 2024 року. Сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.

"Для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах", - повідомили у відомствах.

Сторони аналізують сформований список, а також перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та надання дозволів на ексгумацію. Також проводиться перегляд чинних правових норм з метою їх можливої ревізії, яка б могла полегшити адміністративні процедури.

Українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи. Польська сторона також розглядає українські пропозиції.

Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові.

Міністри культури України та Польщі висловили переконання, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам'яті вбитих та загиблих — поляків на території України та українців на території Польщі. Ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.

Особи, організації, установи та інституції, задіяні до зазначених процесів, регулярно інформуються про стан виконання окремих етапів робіт, узгоджених Робочою групою з історичних питань. Комунікація із громадськістю стосуватиметься результатів проведених робіт та їх завершених етапів.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.