Від УНР до ЗСУ. Сухопутні війська випустили воєнно-історичний календар

На сторінках воєнно-історичного календаря на 2025 рік зображено 13 військових фахів армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки й сучасних Збройних Сил України.

Як вели повітряну розвідку в Дієвій армії УНР? Які газети випускала Пресова квартира Галицької армії? Як змінилися українські сухопутні війська протягом століття? Про це розповідає та показує корпоративний календар Сухопутних військ ЗС України на 2025 рік.  

Календар відкриває "нульовий" місяць, або ж "місяць перемоги". Замість очікуваних дат і днів тижня він представляє 28 перемог України над російськими загарбниками в хронологічній послідовності, починаючи від 24 лютого 2022‑го й до грудня 2024 року.

 

Кожен наступний місяць презентує певний військовий фах, який уособлює його історичний попередник і сучасний аналог. Так, наприклад, спадкоємцем кінноти армій УНР і ЗУНР є механізовані війська сучасних ЗС України, нащадками броньовиків — танки. Якщо в період Визвольних змагань 1917–1921 років зв'язківці передавали інформацію здебільшого телеграфом, то нині в їх розпорядженні — новітні цифрові радіостанції та термінали "Старлінк". Спеціальність аеророзвідника теж не нова, тільки сто років тому спостереження за ворогом вели з аеростатів, а тепер — за допомогою розвідувальних безпілотників.

Візуальний образ кожного фаху втілений діючими військовими Сухопутних військ ЗСУ та воєнно-історичними реконструкторами доби Української революції. Супровідна історична довідка дає змогу скласти уявлення про відповідний рід військ українських армій революційної доби.

 

"Вибираючи концепцію календаря, ми виходили з того, що Україна не вперше в історії боронить свою незалежність. Понад 100 років тому УНР змушена була давати відсіч агресії червоної та білої Росії, а ЗУНР боролася за своє існування в війні з Польщею. Тому авторський колектив вирішив нагадати про традицію збройної боротьби за державність і показати, яка колосальна еволюція українського війська відбулася за століття між війнами. Тим більше, що однострої та символіка сучасних Збройних сил містять чимало елементів, запозичених з Армії УНР та Галицької армії", — розповів історичний консультант проекту лейтенант Ігор Бігун, кандидат історичних наук, офіцер 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

Авторами воєнно-історичного календаря є команда 1-го центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.